Життєвий шлях кошеняти Хвостика

 

                      Життєвий шлях кошеняти Хвостика

                                                  І глава

                                            Поява на світ

На великому годиннику, що висів у залі над столом, стрілки показували о пів на першу ночі. У домі тітки Марії, дружини покійного  чоботаря, все поснуло. Було чути, як за вікнами барабанить по підвіконням дощ. У каміні переливалося жаром вугілля. На спустілому кріслі лежала Біблія, клубок шерстяних ниток та недов’язаний шарф. Тітка Марія полюбляла годинами сидіти біля вогню, перечитувати Святе Письмо й в’язати. На лакованому столі стояв неприбраний звечора сервіз. На тарелі лежали горішки, цукерки та яблука. Це свідчило про те, що до тітки Марії завітали онуки. Тож у цю ніч жінка ночувала не одна. Двоє дітей, Наталка й Дмитро, солодко спочивали на другому поверсі. Можливо, вони бачила сни,  цього ми не знаємо. Але напевно можна сказати, що була у домі одна істота, яка у цю мить не спочивала. Кішка С’юзі лежала на горищі у плетеному кошику й важко дихала. С’юзі народжувала кошеня. Вона була вагітна вже як два місяці. Звечора відчула, що настав час привести у цей світ нове життя. Кішка вилізла на горище, облаштувалася якомога зручніше й віддалася у руки матінки-природи.

На горищі було темно. Все захаращено хатнім мотлохом. Пахло спертим повітрям, пилом і сухою соломою. Місячне сяйво попадало у скісне віконце й падало плямою посередині горища. Як раз туди, де лежала С’юзі. Тому було добре видно, як вона важко дихала. Пологи проходили складно. С’юзі спітніла, поклала голову на ганчір’я й довгий час не ворушилася. Дощ торохкотів дрібними горошинками по залізній покрівлі. Верхівки дерев майоріли у вікні й відкидали химерні тіні. Близько о пів на третю ночі С’юзі народила. Кошеня спробувало підвестися на лапи, затремтіло й впало. Воно інтуїтивно почало шукати сосок матері. Рилося носиком у хутрі допоки не знайшло їстівне джерело; заспокоїлося й почало смоктати. С’юзі лежала ледве жива.

Дощ стих. За вікном почало сіріти. Знизу почулося скрипіння підлоги.  Здається, прокинулася тітка Марія. Вона ще не здогадувалася, що у її великому домі з’явилося таке маленьке, але безцінне життя.

Відтепер ви знаєте, звідки взялося наше кошеня, головний герой оповідання. А чому його назвали Хвостиком, що з ним трапилося далі, ви дізнаєтеся з наступних сторінок.