Горобець і голуб


Горобець дзьобав під лавою насіння. Прилетів голуб і відігнав малого. Горобцю нічого не лишилося, як утекти: він спорхнув крилами і сів на сусідній кущ. Через декілька хвилин налетіла чимала зграя горобців: вони обсіли кущ і стали гучно цвірінькати, дивлячись вниз. Голуб побачив, що коїться і втік. 

горобець і голуб



Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ІІ глава "Знахідка"

  Тітка Марія взяла рознос з чашками й понесла на кухню. Це була тучна жінка, з посивілим волоссям, прибраним у кульку на голові. Іноді вона одягала льняний чепчик, і тоді мала кумедний вигляд. Особливо тоді, коли сиділа біля каміну й читала. Коли вона дивилася на вас крізь окуляри, то її очі здавалися завбільшки з ґудзики на в’язаній кофті, яку вона постійно носила, коли була вдома. «Яка красива осінь», - поглянула вона у вікно. Жовтні дерева стояли у ранковому серпанку. Тітка Марія відчинила холодильник. На тарілці лежала риб’яча голова. - С’юзі, ти де?.. Кс-кс-кс, - жінка погукала кішку. – Де ж вона забарилася? Віддам пізніше. С’юзі почула, як її кличуть, але почувалася виснаженою, тому лишилася на місці. Кішка підняла лапу й почала вмиватися. Тим більше, кошеня ще зовсім слабе й безпомічне, щоб залишити його самого. Материнський інстинкт переборов голод і вона проігнорувала хазяйку. У дитячій кімнаті почулося тупотіння. Клацнули двері у ванній. Спочатку умилася Наталка, с...
Докладніше

Товариші

Зображення
Два друга поїхали на рибалку.  Вони піймали великого лина і стали думати, як його поділити. Один вигукнув: «Весла мої, і човен мій, тому і лин мій буде!» - йому не хотілося ділитися. «Е ні, друже, не красиво так», - подумав інший, але не став сперечатися. Сонце почало сідати. Настав вечір. Хлопці підплили до берега, почали збиратися. «Ти збирай човна, а я поки вудочки пов’яжу», - сказав радісним голосом хлопець, якому дістався лин. – Інший відповів: «Весла твої, і човен твій – тобі й збирати».
Докладніше